<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- generator="Kunena 1.5.9"> -->
<rss version="0.91">
    <channel>
        <title>портал Славянское лютеранство - Forum</title>
        <description>Kunena Site Syndication</description>
        <link>http://luteranstvo.info/</link>
        <lastBuildDate>Tue, 07 Sep 2010 22:07:59 +0400</lastBuildDate>
        <generator>Kunena 1.5.9</generator>
        <image>
	        <url>http://luteranstvo.info/components/com_kunena/template/default_ex/images/russian/emoticons/rss.gif</url>
	        <title>Powered by Kunena</title>
	        <link>http://luteranstvo.info/</link>
	        <description>Kunena Site Syndication</description>
        </image>
        <item>
            <title>Тема: О здоровье пастора Дмитрия Зенченко -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/3/4207-----.html#4208</link>
            <description>+</description>
            <pubDate>Tue, 07 Sep 2010 07:51:02 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Книга пророка Аггея -  от : admin</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/15--/4206---.html#4206</link>
            <description>** здесь обсуждается материал: Книга пророка Аггея (/biblerus/488.html) **

</description>
            <pubDate>Mon, 06 Sep 2010 19:31:19 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Существует ли невиртуальный кальвинизм? -  от : Smirnov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/8-una-sancta/4196----.html#4205</link>
            <description>Насколько мне известно, его нежелание расставаться с местом председателя ЕРЦР стало причиной фактического разделения. Но я знаю это только от одной стороны: ПСК. Возможно были и другие причины.</description>
            <pubDate>Mon, 06 Sep 2010 17:28:22 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Лютеранская Кирха в Минске -  от : Besemi</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/20---/4204----.html#4204</link>
            <description>Начиная с 1550-х гг., лютеранские парафии развиваться в главных городах Великого Княжества Литовского, Русского и Жемойтского, прежде всего в Вильно (1555) и Слуцке, немного позже – в Минске, Гродно, а также в деревнях Гойтенишки (ныне Вороновский р-н Грод. обл. Беларуси), Вишнев (ныне Сморгонский р-н), Волянов (ныне Ошмянский р-н), Янов. Ещё ранее лютеранские общины появились во многих местностях Жемайтии, чему способствовала близость Кёнигсберга: напр. в Жеймах лютеранская парафия была основана в 1542 г. В 1564 г. был основан лютеранский приход в колонии &quot;голендров&quot; Нейдорфе в окрестностях Бреста (Брест-Литовск).

Покровительство многих аристократических родов, игравших главные роли в государстве, первоначально позволяло обоим евангелическим исповеданиям (лютеранам и кальвинистам) развиваться относительно мирно, и государственная власть, особенно при Сигизмунде Августе и Стефане Батории, относилась к ним вполне терпимо. Мартин Лютер даже посвятил Сигизмунду Августу одну из своих работ (и прислал её, в драгоценном переплете, для великокняжеской виленской библиотеки). А на коронации Батория был провозглашен принцип: &quot;Pacem inter dissidentes de religione tueri et manu tenere&quot;. В свою очередь, с 1560-х гг. традиционным девизом лютеран Великого Княжества стала формула: &quot;Diligite veritatem et pacem&quot;. В 1563 г. правовое равенство протестантов с католиками и православными было утверждено парламентом (Вальным Сеймом), и эта норма была внесена в Третий Статут ВКЛ (1588 г.). 

Большая религиозная терпимость на землях Беларуси ещё в начале XVII в. была отмечена напр. московским митрополитом Филоретом (отцом царя Федора Романова). 

В результате нескольких десятилетий ущемления прав и притеснений, подавляющее большинство прежней лютеранской и кальвинистской шляхты (и многие мещане) – как католического, так и православного &quot;происхождения&quot; – обратилось в римо-католицизм, ликвидируя также и &quot;зборы&quot; (храмы) в своих владениях, а во многих случаях обращая в католицизм и своих подданных-протестантов. В случае Лютеранской Церкви, всё это привело также и к удельной &quot;германизации&quot; её состава к концу XVIII в.: ибо с одной стороны, под давлением ситуации, прежние лютеране переходили в католицизм, с другой – лютеранская община ВКЛ пополнялась за счет иностранных переселенцев, главным образом из Германии. 

В результате аннексии Беларуси и Литвы Российской Империей (1772-1795), лютеранские парафии бывшего Великого Княжества Литовского были подчинены различным департаментам имперского правительства. 

В восточной Беларуси, ставшей частью России ещё в 1772 г., лютеране и кальвинисты первоначально ощутили даже некоторое облегчение от притеснений, терпевшихся ими бывало со стороны радикальных католических кругов в прежние времена Речи Посполитой. В частности, лютеранская парафия в Полоцке основала новое здание церкви в 1775 г. В 1780 г., по личному разрешению Екатерины II, новую церковь основали и могилевские лютеране: при посещении Могилева, императрица указала тамошнему православному епископу Конисскому передать лютеранам одну из невостребованных православных построек. На плане Минска 1809 г. появилась лютеранская церковь – которой ещё не было на плане 1793 г. 

В 1832 году (после восстания 1831 г.) остатки автономии и самобытности лютеран Беларуси и Литвы были окончательно ликвидированы, виленская Литовская Консистория распущена, и из лютеранских приходов бывшего Великого Княжества – Виленской, Ковенской, Гроденской, Минской, Витебской и Могилевской губерний – была образована &quot;8-я диоцезия&quot; Курляндской консистории (г. Митава; ныне Елгава, Латвия), управлявшаяся на основании унифицированного устава. 
Тем не менее, лютеранство в Беларуси и Литве ещё долгое время не утрачивало элементов своей исторической самобытности. Несмотря на новый приток немецких и латышских колонистов, которые пополняли число лютеран бывшего ВКЛ, оставалось ещё значительное количество и &quot;старых&quot; лютеран, особенно на западе Беларуси и Литве. 
Строительство лютеранских церквей в Беларуси продолжалось и в середине XIX в. В Минске новый, каменный, лютеранский храм был возведен у Нового Места на Захарьевской улице (пр. Ф. Скорины)  в 1846 г., на месте прежнего, сгоревшего в 1835 г.
http://www.minsk-old-new.com/Image/old_images/230-Kirha.jpg
Вновь возведенная кирха (так называлась лютеранская церковь) была внушительных размеров. Стояла она там, где теперь расположены кафе &quot;Хвiлiнка&quot; и спуск на станцию метро &quot;Октябрьская&quot;. В том году в Минске проживало около 24 тысяч жителей, среди них - немало немцев. Они-то и возвели этот храм.

В 1930-е годы общину разогнали, а храм закрыли и переделали в первый в Беларуси детский звуковой кинотеатр &quot;Новости дня&quot;. Он располагался рядом с кинотеатром &quot;Красная звезда&quot; (&quot;Чырвоная зорка&quot;) теперь уже по Советской улице. Во время войны здание было разрушено. После войны не восстанавливалось.

Однако, по другим данным (Шибеко З. В., Шибеко С.Ф. &quot;Минск: Страницы жизни дореволюционного города&quot;) здание, ранее принадлежавшее евангелическо-лютеранской кирхе, еще в 1909 году приспособили под кинотеатр &quot;Гигант&quot;.

Ещё одна лютеранская церковь, св. Николая, в Минске существовала на протестантском кладбище, по улице Мало-Лютеранской (ныне ул. К. Либкнехта на участке от ул. Лермонтова до ул. К. Цеткин). Но хоронили там и католиков и православных. Теперь на месте могил зеленый сквер - кладбище снесли в конце 70-х годов XX в.
Взято тут: http://www.minsk-old-new.com/Image/old_images/230-Kirha.jpg</description>
            <pubDate>Mon, 06 Sep 2010 16:31:37 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Акции памяти жертв теракта в Израиле -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/15--/4198------.html#4199</link>
            <description>Бывший харьковчанин, историк по образованию, а ныне хайфский журналист Шимон Бриман позавчера опубликовал на портале &quot;IzRus&quot; статью (http://izrus.co.il/obshina/article/2010-09-02/11558.html), посвященную одному из аспектов служения одного из погибших - Ицхака Имаса. Сразу после теракта я попал на блог в ЖЖ, который вел Ицхак практически до последнего перед своим уходом, и узнал, что он регулярно водил еврейских экскурсантов на Храмовую гору (проход для экскурсий, тем паче еврейских, там строго регламентирован графиком). 

Статья интересна моментами биографий как погибшего, так и раввина Авраама Порталеоне, труд которого об обустройстве Иерусалимского Храма Ицхак готовил к переизданию.</description>
            <pubDate>Sat, 04 Sep 2010 16:21:20 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Молитесь за лютеранских евангеликив в Беларуси -  от : R. Burnaschev</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/3/4168------.html#4197</link>
            <description>Примите мое искреннее сочувствие.</description>
            <pubDate>Sat, 04 Sep 2010 12:38:25 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Предстоящие события -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/14/3254--.html#4195</link>
            <description>  Обращение Информационного Отдела ЕЛЦИ  

 Областным пробстам и настоятелям приходов Евангелическо-Лютеранской Церкви Ингрии: 

Уважаемые сопастыри, братья во Христе!

В настоящее время к изданию готовится совместный адресный справочник приходов Евангелическо-Лютеранской Церкви Ингрии и Евангелическо-Лютеранской Церкви (ELKRAS). В связи с этим убедительно просим вас прислать обновлённые и/или исправленные данные о своих приходах: адреса фактического местонахождения общин, контактные телефоны, адреса электронной почты, а также полное имя и сан (должность) старшего священнослужителя в приходе.

Данную информацию просьба отправлять по электронному почтовому адресу: radio@elci.ru.

 Пастор Александр Кудрявцев,
куратор информационной службы Церкви Ингрии 

 (Информационный Отдел ЕЛЦИ (http://www.elci.ru/index.php?option=com_content&amp;task=blogcategory&amp;id=0&amp;Itemid=203)) </description>
            <pubDate>Sat, 04 Sep 2010 01:14:26 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Виртуальный тур по папской базилике Св. Петра -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/10----/4194-------.html#4194</link>
            <description>См. здесь (http://www.vatican.va/various/basiliche/san_pietro/vr_tour/index-en.html). Комментировать не буду, - это просто красиво.</description>
            <pubDate>Sat, 04 Sep 2010 00:30:08 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Хельсинкскую епархию Евангелическо-Лютеранской Церкви Финляндии впервые возглавит женщина -  от : admin</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/15--/4193---------.html#4193</link>
            <description>** здесь обсуждается материал: Хельсинкскую епархию Евангелическо-Лютеранской Церкви Финляндии впервые возглавит женщина ( ews/847.html) **

</description>
            <pubDate>Fri, 03 Sep 2010 17:00:11 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Лютеранская кирха св. Иоанна (Гродно) -  от : Besemi</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/20---/4192-----.html#4192</link>
            <description>Автор: Савоневич Виктор
Ссылка: http://yousmi.by/photos/2436/

Гродненская евангелическо-лютеранская община была образована еще в 1779 году из лютеран немецкого происхождения, которых пригласил в свой город городской староста для организации королевских мануфактур и работы на них. Вскоре общине подарили трехэтажное здание таверны, в которой мастера и молились.
Со временем таверна была перестроена в кирху, а рядом городские власти выделили место для первого в Гродно лютеранского кладбища.
В 1843 году здание реконструировали и пристроили к нему дом пастора с учебными классами. Потом к нему добавили еще и характерную для протестантизма колокольню с часами. Современный вид кирха приобрела в начале XX века, когда ее оштукатурили и соединили с домом пастора, а напротив, со стороны алтарной части, возвели новый пасторский дом с лютеранской школой. Интересно, что все издержки тогда были покрыты за средства общины, поскольку она была намного больше — около 200 семей.
В советские времена протестантам, как и верующим остальных конфессий, было трудно найти место для молитвы. В единственном на весь город лютеранском храме разместили областной архив и вернули верующим здание уже в наше время.
Количество лютеран в Беларуси резко уменьшилось в годы Первой мировой войны, когда царские власти депортировали немцев в глубь России. В сороковых годах их насчитывалось всего 1500 человек, но языком богослужений продолжал оставаться немецкий.
С того времени в этой кирхе сменили друг друга семь пасторов. Сейчас, к большому огорчению гродненских лютеран, пастора у них нет, однако его приезд ожидают. Такая активная община не должна оставаться без священнослужителя, считает председатель Союза евангелическо-лютеранских общин в Республике Беларусь Любовь Зорина. Именно она явилась инициатором учреждения их Союза.
В 1929 году евангелические лютеране Беларуси торжественно отмечали 150-летие гродненской кирхи. Значит, скоро будет ее 230-летняя годовщина.
http://yousmi.by/images/content/125668437313246.jpg</description>
            <pubDate>Fri, 03 Sep 2010 12:35:47 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: &quot;Блудная дочь&quot; -  от : Besemi</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/9---/4189-q-q.html#4191</link>
            <description>Класс! Как нибудь на молодежной группе  посмотрим</description>
            <pubDate>Fri, 03 Sep 2010 12:23:58 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Папа Римский в деле спасения Гилада Шалита -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/14/4188-------.html#4188</link>
            <description>Президент Израиля встретился сегодня с Папой Римским Бенедиктом XVI в его летней резиденции в Кастель-Гандольфо (Италия). Г-н Шимон Перес попросил оказать содействие в освобождении Гилада Шалита - израильского солдата, находящегося в плену на территории Палестинской Автономии вот уже несколько лет. Папа согласился помочь всеми доступными ему способами.

Хорошо, что такая инициатива нашего президента имеет место, - пусть для этого и пришлось подниматься простому населению на демонстрации в самом Израиле с просьбами к политикам сделать хоть что-нибудь в этом затянувшемся и беспросветном деле. Равно как и твердая позиция семьи Шалита идти до конца, вероятно, дала толчок к очередной фазе активности госмужей в этом направлении. 

Похвально и то, что, несмотря на довольно грязную информационную кампанию израильских СМИ, предшествовавшую и сопровождавшую прошлый визит Папы на Святую Землю, вышеупомянутая встреча показала пример нормального и достойного диалога перед лицом истинных, а не мнимо-конъюнктурных, проблем.
http://www.youtube.com/watch?v=zo1fUUjvg4w&amp;feature=player_embedded</description>
            <pubDate>Fri, 03 Sep 2010 00:29:33 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Католический монах-богослов принял православие -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/8-una-sancta/4186-----.html#4186</link>
            <description> Известный швейцарский богослов, монах, ведущий пустыннический образ жизни уже более 30 лет в горах Швейцарии, отец Габриэль (Бунге) принял православие. 27 августа, перед всенощным бдением под Успение, митрополит Иларион (Алфеев) совершил присоединение отца Габриэля к православию.

 Габриэль Бунге (род. в 1940 г. в Кельне).  Отец – лютеранин, мать – католичка. В возрасте 22 лет вступил в орден бенедиктинцев во Франции. В 1972 году был рукоположен во священнический сан. Много лет посвятил изучению творений Евагрия Понтийского. С 1980 года живёт в скиту Святого Креста в швейцарском кантоне Тичино по древнему бенедиктинскому уставу. Автор книг &quot;Скудельные сосуды. Практика личной молитвы по преданию святых отцов&quot;, &quot;Дух Утешитель&quot;, &quot;Вино дракона и хлеб ангельский&quot;, &quot;Духовное отцовство&quot; и др. (http://www.pravmir.ru/gavriil-bunge/) 
http://www.pravmir.ru/wp-content/uploads/2010/08/gabriel-bunge-6-284x600.jpg</description>
            <pubDate>Tue, 31 Aug 2010 23:29:22 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Відновлено роботу веб-сайту УЛЦ -  от : Besemi</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4180-----.html#4185</link>
            <description>Я думаю що найближчим часом так і буде</description>
            <pubDate>Sun, 29 Aug 2010 09:57:57 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Традиції богослужебного життя українських лютеран -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4171-----.html#4183</link>
            <description>Добре. Я виправив посилання.</description>
            <pubDate>Sat, 28 Aug 2010 19:44:15 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: ИСТОРИЧЕСКИЙ ОБЗОР Лютеранской Церкви в Беларуси -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/20---/4170------.html#4175</link>
            <description>Можно будет сделать (со ссылкой на сайт-источник, конечно). Времени бы побольше только...:)</description>
            <pubDate>Fri, 27 Aug 2010 23:17:04 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Андрей Паутов (+ 20.08.2010) -  от : Besemi</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/3/4148----20082010.html#4167</link>
            <description>+</description>
            <pubDate>Fri, 27 Aug 2010 13:03:28 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Лютеранські громади Львова -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4119---.html#4166</link>
            <description>Переконані конгрегаціоналісти...</description>
            <pubDate>Fri, 27 Aug 2010 13:02:05 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Свято народне -  от : Besemi</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4158--.html#4165</link>
            <description>+ Амінь!</description>
            <pubDate>Fri, 27 Aug 2010 12:43:46 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Оновлений герб Києва -  от : Besemi</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4042---.html#4164</link>
            <description>Дякую!</description>
            <pubDate>Fri, 27 Aug 2010 12:19:37 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Спогади священика про відспівування Т.Г. Шевченка -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4162------.html#4162</link>
            <description>Протоієрей Петро Гаврилович Лебединцев (http://www.history.org.ua/?l=EHU&amp;verbvar=Lebedintsev_P_G&amp;abcvar=15&amp;bbcvar=33) (1819-1896), який походив зі священицької родини Київщини та до кінця свого земного життя провадив активну громадську і церковну діяльність у рідному краї, був одним із двох пресвітерів, що у травні 1861 р. здійснили літію та панихиду над тілом Тараса Шевченка під час його перевезення з Петербурга для перепоховання на Україні. 

Фрагмент спогадів панотця про цю подію наведено нижче.

 Про похорон Т.Г. Шевченка клопотався в Києві названий його брат Варфоломій Г. Шевченко. Наради з цього приводу відбувалися у М.К. Чалого, тодішнього директора 2-ї київської гімназії. Через польський та українофільський рух, що почався тоді, важко було здійснити намір Петербурга чи громади поховати Тараса Григоровича на березі Дніпра за м. Каневом, де поет збирався придбати собі садибу. Висловлювалися й такі міркування, що не слід позбавляти народного поета права бути похованим на загальному християнському кладовищі. Тому думали поховати його тіло на Щекавицькій горі. Нарешті, щоб уникнути під час похорону всіляких демонстрацій з боку учнівської молоді, вирішили приготувати могилу у Видубицькому монастирі й перевезти туди труну покійного у великому човні прямо з чернігівського берега від Ланцюгового мосту. В.Г. Шевченко уже домовився про це з настоятелем монастиря. Але сталося інакше. 6 травня, у суботу, близько четвертої години пополудні, прийшов до мене на квартиру по Хоревій вулиці на Подолі В.Г. Шевченко з пономарем києво-подольської церкви Різдва Христова за дозволом моїм, як благочинного, внести труну Т.Г. Шевченка в цю церкву і сказав, що труну вже везуть у місто по Ланцюговому мосту, але настоятель церкви не має права прийняти її в церкву без дозволу духовного начальства; при цьому названий брат сповістив мене про твердий намір уповноважених петербурзького товариства точно виконати волю покійного — поховати його на горі між м. Каневом і Пекарями.

За існуючим законоположенням я не міг своєю благочинницькою владою дозволити внести в церкву тіло покійного, про відправку якого з Петербурга в Київську губернію єпархіальне начальство не одержало повідомлення від міністра внутрішніх справ, і тому запропонував В.Г. Шевченку їхати зі мною до митрополита Арсенія і показати йому відкритий лист, виданий міністерством на перевезення тіла, а щоб затримати процесію з труною, ми подалися в Лавру набережним шосе. Перед башенною брамою на шосе ми зустрілися з труною, яку везли студенти та інша молодь, знявши шапки. Важка свинцева труна була в дерев’яному ящику на дрогах і накрита великим покривалом із червоної китайки, на якій лежало багато вінків і квітів. На нашу пропозицію молодь пообіцяла зупинитися тут і ждати, поки дозволять їхати далі у місто, що вона й виконала. Митрополит уже був у своїй молільні, приготувавшись слухати всеношну, яка розпочалася в Христовій церкві, поряд з його покоями, але після повідомлення про невідкладну справу, з якою прибув благочинний, прийняв мене.

Переглянувши відкритого листа і вислухавши мене, владика сказав: &quot;Їдьте до генерал-губернатора і передайте, що з мого боку заперечень немає&quot;, — але при цьому наказав мені бути в церкві Різдва Христова невідлучно, поклавши на мене відповідальність за будь-які можливі безпорядки. Князя Васильчикова я зустрів на ґанку, коли він виходив із сім’єю на прогулянку. Після короткого мого повідомлення про справу, в якій я прибув, князь відповів ще коротше: &quot;Отже, нехай внесуть у церкву&quot;. З цією відповіддю В.Г. Шевченко пішов до труни на шосе, куди спустився від Миколаївських воріт, а я — на Поділ, у Христоріздвяну церкву, де облачився в ризи і з настоятелем церкви, о. Йосифом, та його причетом зустріли привезену труну й відслужили коротку літію над нею у самій церкві. Увечері до цієї церкви була приставлена вже поліція, а вранці прислали й кінну жандармерію, що зацікавило всіх, хто проїжджав і проходив по Олександрівській вулиці. Тоді ж, уранці, труну під китайкою винесли на вулицю, щоб сфотографувати разом з братами Тараса й родичами, які вийшли із натовпу в своїх свитках. На запитання: &quot;Хто покійник?&quot; - відповідали: &quot;Мужик, але чин на ньому генеральський&quot;. На четверту годину, коли була призначена панахида і винос тіла з церкви до пароплава, що стояв біля Ланцюгового мосту, не тільки в церкві, а й надворі було повно-повнісінько людей; на Олександрівській вулиці, на шосе, на горі Андріївській і Михайлівській і на горі біля Царського саду стояло народу не менше, ніж буває 15 липня під час Володимирського хресного ходу. Літургію в Христоріздвяній церкві, оскільки була неділя, своєчасно відправив настоятель церкви, о. Йосиф Жолтоножський, а панахиду по покійному Тарасу Григоровичу відслужив я о четвертій годині разом із о. Йосифом у присутності великого натовпу, серед якого із відомих осіб можна було бачити М.В. Юзефовича і Г.П. Ґалаґана. Співали панахиду шанувальники таланту покійного за участю деяких студентів духовної академії і вихованців духовної семінарії, бо запросити хор академічний чи семінарський було чомусь неможливо. Ніяких промов у церкві не виголошували, така була умова розпорядників процесії. Але тільки-но винесли труну з церкви на набережне шосе, з’явилося стільки всіляких промовців із молоді, що довелося зупинятися з труною мало не через кожні п’ять кроків...  (П.Г. Лебединцев. Тарас Григорович Шевченко. - У зб.: Спогади про Тараса Шевченка. - К.: Дніпро, 1982. - С. 36-40.)  (http://izbornyk.org.ua/shevchenko/spog05.htm)

http://lh5.ggpht.com/_0ob9WzPAIoA/SYFuVHZTn4I/AAAAAAAACQE/QmC6hBUKr8k/s400/117.jpg
 Первісний вигляд могили Кобзаря на Чернечій горі біля Канева. Світлина 1861 г. </description>
            <pubDate>Wed, 25 Aug 2010 23:47:53 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Библию загружают в Twitter -  от : пастор Дмитрий Зенченко</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/15--/4150----twitter.html#4160</link>
            <description> Troglodit писал(а): 
 Одного лишь не пойму - что толку от Библии на твиттере? Разве ее удобно будет читать? Или это такое оправдание делом - &quot;я загрузил библию на твиттер&quot; - аналог &quot;я прополз на коленях до Зарваницы&quot;. Или я чегото не понимаю ? 

Здесь, я думаю, дело не в удобстве. Если человек активно пользуется твиттером, появление библейской цитаты в течение дня может помочь отойти от суеты и вспомнить о Христе.</description>
            <pubDate>Wed, 25 Aug 2010 13:49:31 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Пастор А.Тихомиров: Что такое человек? -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/6---/4004-----.html?limit=10&amp;start=10#4156</link>
            <description>Относительно первой приведенной тобою статьи - не уловил главную мысль автора.:) А вот Олеся Келлер права, приведя другие &quot;автономические&quot; свидетельства из Писания, которые мы здесь упустили. 

Обидно другое. Я понимаю, принимаю и даже восторгаюсь оригинальными идеями и отсутсвием &quot;закоснелости&quot; мышления, в т.ч. и в богословских вопросах. Но в обсуждаемом вопросе, сдаётся, намеренно нивелируется грань между &quot;старыми новыми, оригинальными&quot; личными идеями преподавателя Теологической семинарии ЕЛЦ и попытками его предшественников прийти к богословскому консенсусу по ключевым вопросам. (Ясно, что вопросы восресения и временного суда не относятся к вопросам второстепенным.) Комичность ситуации добавляет то, что паст. Тихомиров - не католическо-православный, а именно лютеранский богослов. А раз так, то все его предпосылки, якобы дающие ему основания подобной богословской &quot;вольности&quot;, можно диаметрально противоположно обернуть против него самого.</description>
            <pubDate>Mon, 23 Aug 2010 09:05:42 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Українська католицька громада в м. Хайфа (Ізраїль) -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4149-------.html#4149</link>
            <description>За інформацією спільноти &quot;Milites Christi Imperatoris&quot; (http://www.christusimperat.org/), в ізраїльському місті Хайфа при храмі Різдва Пресвятої Богородиці організовано громаду вірних Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ).

У цьому віруючим українського походження допомогло священство Мелькітської Греко-Католицької Церкви, що діє під омофором Єрусалимського Патріарха Георгія (Бакара). Це перша за всю історію громада УГКЦ в Ізраїлі.

Настоятель громади - словацький священик, о. Ростислав Дворовий. Віряни збираються на Літургію щонеділі, о 9-й годині ранку.

  Адреса парохії:   Ізраїль, м. Хайфа, вул. Пальдіам, 10, собор Різдва Пресвятої Богородиці (біля банку &quot;Ехуд&quot;, вхід з лівого боку за приміщенням банку). Проїзд автобусом №103 з автовокзалів &quot;Хоф га-Кармель&quot; і &quot;Лев га-Міфрац&quot; до зупинки &quot;Мосад Бітуах Леумі&quot;.

Додаткову інформацію можна знайти на сайті (http://www.haifagrcath.net/) згаданої українсько-ізраїльської греко-католицької громади.

P.S. Якщо взяти до уваги також богослужіння, які проводить кількома мовами (зокрема, з елементами української) православний священик, о. Александер Виноградський (Alexander Winogradsky) (http://abbaaw.blogspot.com/), настоятель парафії Св. Миколая в Єрусалимі (православний Єрусалимський Патріархат), то вищезазначена греко-католицька хайфська громада є чи не другою християнською спільнотою, яка враховує мовно-культурні потреби християн-ізраїльтян, що походять із України. Проте пріоритетним напрямом служіння о. Александера є все ж таки наближення християнства східного обряду до івритомовного населення (як також юдейсько-православний діалог), - отже, парохія в Хайфі на &quot;українському напрямі&quot; є, безумовно, наразі унікальним явищем на Святій Землі.

P.P.S. Щоправда, викликає здивування обрання саме ранку неділі як єдиного часу проведення Літургії. Враховуючи &quot;гнучкість&quot; Католицької Церкви в питанні наближення Літургії до вірних (у багатьох парафіях світу Євхаристія здійснюється по буднях і навіть увечері!), здається дивним свідоме обрання недільного ранку, який у Державі Ізраїль чи не завжди припадає на початок робочого тижня. Невже переважна більшість постійних причасників парафії (навряд чи надто чисельної, зважаючи на її специфіку) належать до осіб непрацездатних? :S</description>
            <pubDate>Sat, 21 Aug 2010 22:54:13 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Толкин о Церкви и Причастии -  от : Архив форума</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/9---/4135-----.html?limit=10&amp;start=10#4145</link>
            <description> Долли
17/5/2006, 23:35 

размышления Толкина об искушении можно прочитать на http://dolli-v.livejournal.com/1362.html</description>
            <pubDate>Wed, 18 Aug 2010 04:24:21 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Михаил Боярский: Путь мужчины - это приход к Богу -  от : Архив форума</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/9---/4133--------.html#4134</link>
            <description> Mykola

25/11/2006, 16:23 

Большое спасибо за статью. :) М. Боярский - среди самых любимых моих артистов. Было интересно узнать его и с такой стороны...</description>
            <pubDate>Wed, 18 Aug 2010 04:11:03 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Молитвы на белорусском языке -  от : пастор Дмитрий Зенченко</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/20---/4132----.html#4132</link>
            <description>Из книги  МОЙ МАЛІТОЎНІК. Фундацыя &quot;Лютэранская спадчына&quot;, 2004 
________________________________

 МАЛІТВЫ HA КОЖНЫ ДЗЕНЬ 

ТЫДЗЕНЬ ПЕРШЫ

У нядзелю раніцай 

Вечны ўсюдысутны Ойча, Ты бачыш, як пражываю я свае скарацечныя гады, падтрымай мяне Сваёй ласкай і моцай. Пад час майго сённяшняга набажэнства зрабі яўнай Сваю любоў да мяне. Пашлі Свайго Духа Святого, каб Ён умацаваў веру маю і рашэнне служыць Табе з болыпай адданасцю. Няхай нішто не будзе для мяне болын каштоўным, як толькі любоў выкуплення Евангелля Твайго Сына Ісуса, майго Збавіцеля.

Ствары ў ва мне сэрца чыстае. I калі я прыйду да царквы слухаць Слова Тваё, маліцца і спавядаць веру ў Цябе, вызвалі мяне ад усіх думак пра зямное. Напоўні мяне ўдзячнасцю да Цябе за велічную любоў Твайго Сына, які пайшоў на Галгофу і заплаціў за мае шматлікія грахі Сваёю ўласнай крывёю. Даруй мяне штодня. Няхай пакуты майго Збавіцеля на крыжы і Яго боль адкрыюць мае вочы на прыгажосць Ягонай любові і бездань майго граху. Напоўні сэрца маё супакоем і радасцю даравання.

Выканай волю Сваю ў ва мне. Ухвалі маё рашэнне служыць Табе больш аддана. Дапамажы мне пераадалець недастатковасць у служэнні Табе і няўважлівасць да Твайго Слова. Дай мне перамагчы пачуццё жалю да сябе і ўсе мае страхі. У гэты дзень служэння аддаю я хвалу Табе. Дапамажы мне цалкам прысвяціць сябе Твайму Сыну Ісусу Хрысту, які паўстаў з мёртвых і жыве вечна. Амінь.

 У нядзелю вечарам 

Гэты дзень падыходзіць да канца, і, Госпадзе, я дзякую Табе за дабрату і ласку. Ты зрабіў мяне шчаслівым, даўшы магчымасць слухаць Слова Тваё праслаўленае Евангелле збаўлення майго. Дякуючы Тваім абяцанням я дзіўлюся на нябёсы з пэўнасцю, а ў далейшым нічога не баючыся. Блаславі працу маіх рук. Дапамажы мне зразумець мае абавязкі і задачы. Зрабі гэты тыдзень багатым на блаславенні са Сваіх дабрадзейных рук. Дай мне ласку жыць з Табою штодня, робячы ўчынкі, якія ўгодныя Табе і карысныя для маіх сяброў і блізкіх. Узмацні маю любоў да цябе. Трымай мяне верным Слову Твайму і дапамажы быць паслядоўнікам Тваёй навукі. Даруй усе мае грахі, асабліва ўсялякую абыякавасць сэрца да Твайго Евангелля. Блаславі мяне на гэту ноч, барані ўсіх Сваіх дзяцей. Блаславі маю сям'ю, сяброў, пастара і маю царкву. Надзялі маіх супрацоўнікаў Сваімі цудоўнымі блаславеннямі. Прашу Цябе, у імя Ісуса. Амінь.

 У панядзелак раніцай 

Ласкавы Божа, Ойча нябесны, я падзяку складаю Табе за ласку Тваю да мяне, што ўтрымаў Ты мяне ад усялякай шкоды і небяспекі на працягу гэтай ночы. Развей цемру жыцця майго Сваім дараваннем, дараваннем дзеля Ісуса, майго Збавіцеля. Няхай сёння распачну я выкананне сваіх абавязкаў з пэўнасцю, што Ты паглядзіш схільна на маю працу. Блаславі ўсё, што я раблю, каб заробку майго хапала на задавальненне маіх патрэб і патрэб тых, каго Ты даверыў мне. Навучы мяне з радасцю аддаваць частку майго прыбытку дзеля падтрымкі Тваёй царквы і дзеля дапамогі бедным і жабракам. Дапамажы мне памятаць навуку майго Збавіцеля: &quot;Шукайце ж найперш Царства Божага і праўды Яго, а ўсё астатняе вам прыкладзецца&quot;. У такім настроі дай мне распачаць мой працоўны дзень. Амінь.

 У панядзелак вечарам 

Бог любові і ласкі, гэтым вечарам я пакорна прашу дзеля Ісуса дараваць мне мае сённяшнія правіны. Я прызнаю, што часам раблю тое, чаго не жадаю рабіць, а іншым разам, насупраць, не раблю таго, што абавязаны рабіць. Злітуйся нада мною! Пашлі свайго Святого Духа, каб мог я ўзрастаць у ласцы і ў пазнанні Ісуса Хрыста, майго Збавіцеля. Дапамажы мне напоўніцца тым, што па сэрцы Табе.

Я дзякую Табе за добрае здароўе, якім Ты надарыў мяне, каб я мог працаваць. Успомні ўсіх, хто прыгнечаны хваробаю і журбою, і накіруй у іх занепакоеные сэрцы гаючы бальзам Тваіх каштоўных абяцанняў.

Няхай мірны сон закрые павекі мае гэтай ноччу і калі будзе на тое Твая воля, абудзі мяне раніцай, адпачыўшым душой і целам. Калі прыйдзе мая апошняя ноч на гэтай зямлі, дай мне ўбачыць болып дасканалы дзень у вечнай славе. У імя Ісуса. Амінь.

 У аўторак раніцай 

Ойча нябесны, няхай будзе воля Твая як на зямлі, так і на небе. Зрабі так, каб воля Твая выконвалася ўсюды ў сэрцах і ў жыцці людзей. Надзялі мяне ласкай заўжды ўсведамляць Тваю волю і пакарыцца Табе ва ўсім. Зрабі мяне адданым рабоце і падтрымай маю працу Сваім блаславеннем.

Дай мудрасці зямным кіраўнікам, якія ставяць сваю волю вышэй за Тваю і гэтым прычыняюць людзям пакуты і боль. Дапамажы ім убачыць, што мір і парадак могуць панаваць толькі тады, калі выконваецца воля Твая.

Пэўнасць дай усім служыцелям Евангелля Твайго, што воля Твая выконваецца, калі яны абвяшчаюць і навучаюць Слову Твайму ў праўдзе, калі яны абвяшчаюць тым, што заблудзіліся, і суцяшаюць тых, хто ў журбе, і калі яны паказваюць сваім слухачам на Хрыста і на Цябе.

He дай мне і ўсім хрысціянам забыцца на Твае запаведзі і нашыя абавязкі служыць Табе. Але перш за ўсё пашлі нашым душам гарачую любоў да Цябе і моцнае жаданне абвяшчаць збаўленне, як падарунак дадзены нам праз Ісуса Хрыста.

Каб верыў я ў абяцанні Твае, каб не прасіў болып таго, што Ты абяцаў. У росквіце трымай мяне ў смірэнні. У бядзе захавай мяне моцным. Няхай заўсёды буду я глыбока зацікаўленым у выкананні сваіх абавязкаў, каб я быў цвёрда ўпэўнены ў ласцы Тваёй праз нашага Господа і Збавіцеля Ісуса Хрыста. Амінь.

 У аўторак вечарам 

Дарагі Ойча Нябесны, дзякую Табе за клопаты і абарону, за здароўе і моц, неабходную для працы, і за адказы на мае малітвы і малітвы хрысціян усяго свету.

Пабудзь са мною ў гэты вечар, і ўратуй мяне ад шкоды і небяспекі. Даруй мне грахі і дай мне пэўнасць у Тваёй пастаяннай літасці і ласцы. Пакажы свой клопат пра ўсіх маіх блізкіх і сваякоў. Пашлі мне ціхі найспакойнейшы сон і падрыхтуй для працы на заўтрашні дзень.

Ачысці сэрца маё ад ненавісці і злосці і дапамажы мне жыць у суладнасці з усімі людзьмі. Зрабі мяне карысным, добрым і ўважлівым, каб я мог пражыць сваё жыцце для Цябе і для іншых.

Няхай думкі мае пра Цябе будуць у сэрцы маім, калі я кладуся і калі прачынаюся. Калі гэтая ноч будзе маёй апошняй ноччу на зямлі, хай супакоюся я ў Ісусе і прачнуся з Табою. Амінь.

 У сераду раніцай 

Господзе Ісусе, мой вечна жывы і вечна любячы Збавіцель, дзякую Табе за тое, што Ты ўсю ноч няўтамна сцярог мяне Сваёю магутнаю рукою.

Адкрый вочы мае, каб убачыў я Твае блаславенні, якія Ты падрыхтаваў мне сёння. За любоў сяброў, якой узбагаціцца сённяшні дзень, аддаю падзяку Табе. За здольнасць да працы і службы іншым усхваляю Цябе. За падарункі, якія Ты даеш мне сёння, узношу імя Твае да вышыняў.

У імя Тваё ўтрымай мяне стойкім у веры, пільным пры спакусах, пакорным пад час поспехаў і дай мне не страціць веру, калі будуць усялякія непрыемнасці. Без Цябе я нічога не здольны зрабіць, але дзякуючы Табе ўсё магу, таму што Ты даеш мне моц. Дапамажы мне несці чыстае сведчанне надзеі, народжанае ў ва мне Тваім уваскрасеннем з мёртвых. Падары мне Свайго Святого Духа, каб я мог памерці для граху і жыць у святасці. Прынясі праз мяне сваё Евангелле тым людзям, што падобныя да ягнят без пастуха, каб маглі яны прыйсці да пазнання Цябе Добрага Пастара, і знайсці ў Табе адпачынак і супакой душам сваім. Вядзі мяне шляхамі праведнасці сёння, Господзе Ісусе, у імя Сваё. Амінь.

 У сераду вечарам 

Напрыканцы гэтага дня, Ойча нябесны, я аддаю хвалу Табе за дабрату Тваю, і я ў захапленні ад ласкі Тваёй. Ты не пакінуў мяне, але я падмануў Твае спадзяванні і пакінуў Цябе, саграшыўшы. Прашу Цябе, дзеля Твайго Сына і майго Адкупіцеля, ачысці мяне ад усіх маіх грахоў.

Ад світання і да змяркання Ты быў са мною, бласлаўляў, дапамагаў, накіроўваў, узмацняў і суцяшаў мяне. Я не заслугоўваю найменшую ласку Тваю і найменшую ісціну Тваю, якія Ты адкрыў мне, Свайму слугу. Дзякуй Табе, Ойча.

Прашу Цябе, выяві пяшчотны кропат пра ўсіх, хто не мае суцяшэння ў Тваім Евангеллі. Звярні іхныя сэрцы да пакаяння і да веры ў Твайго Сына і няхай Евангелле даравання будзе абвешчана ўсім, хто яшчэ не чуў пра такую вялікую ласку Божую ў Ісусе Хрысце.

Падары мне поўны спакой у гэты вечар, каб я змог падняцца раніцай бадзёры і здаровы, гатовы служыць Табе ў радаснай паслухмянасці Тваёй добрай і ласкавай волі. Мір Твой хай жыве ў маёй душы, бо на Цябе спадзяванне маё. Амінь.

 У чацвер раніцай 

Дарагі Ўладыка мой,
Дзе б ні быў служака Твой,
Ha нябёсах ці зямлі
Mae мальбы Ты прымі.

Дарагі Ойча нябесны, не ведаю я, калі паклічаш Ты мяне ў Свой дом, у жыцці нашым смерць поруч з намі паўсюдна. Нягледзячы на тое, колькі я пражыў і колькі мне яшчэ належыць пражыць на зямлі, зрабі так, каб я заўсёды быў гатовым адказаць на Твой заклік. Я ведаю, што мой жыццёвы шлях нарэшце прывядзе мяне ў Твой нябесны палац. Пашлі мне ўсё неабходнае для пераадолення цяжкасцей, якія ёсць вакол мяне ў гэтым жыцці, і навучы мяне выконваць дзеля імя Твайго святога ўсялякія мае абавязкі. Нагадвай мне кожан дзень, што тут я падарожнік і бяздомны, і дапамажы мне служыць тым, хто ідзе побач са мною па зямлі, падзяляючы з імі цяжар жыцця і адкрываючы ім Тваю Славу. Ці вядзе мяне мая дарога на вяршыні гор і вышэй, ці ляжыць яна на цьмяных далінах, дзе ляжаць цені не мае значэння, таму што я ведаю Ты са мною і Твая рука надзейна падтрымлівае мяне. Куды б Ты ні павёў мяне, я пайду радасна за Табою. Накіроўвай мяне, каб не нарабіў я памылак на невядомай для мяне дарозе жыцця, што вядзе мяне да нябеснай бацькаўшчыны. У імя Ісуса. Амінь.

 У чацвер вечарам 

Напрыканцы гэтага дня, дарагі Ойча нябесны, я прыходжу да Цябе, каб падзякаваць Табе за Тваю нязменную любоў, якая нават у цемры начной працягвае свяціць мне і тым, каго я люблю. Хістанні і памылкі, якія зноў сапсавалі мне жыццё сёння, паказваюць мне, што я маю патрэбу ў Табе ў маім штодзённым жыцці. Даруй мне прабачэнне дзеля Ісуса і развей усе нячыстыя думкі і жаданні. Дай мне вернае сэрца і зрабі так, каб усе мае дзеянні адлюстроўвалі любоў Тваю. Я прагну быць болып падобным на Ісуса, Твайго улюблёнага Сына, Які рабіў дабро. Дай сцаленне хворым, палёгку тым, хто ў пакутах, дай моцы нямоглым, выпраўленне тым, хто памыляецца, утаймуй злых, дапамажы заклапочаным, прынясі суцяшэнне тым, хто ў журбе, і даруй мір тым, хто памірае. О Госпадзе, беражы мяне пільна. У імя Ісуса. Амінь.

 У пятніцу раніцай 

Усемагутны Божа і Ойча, дзённае святло кліча мяне да маіх абавязкаў і радасцей жыцця. Дапамажы мне разумна распарадзіцца Тваімі ласкамі праз выяўленне Тваёй волі ў маім жыцці. Хай я найлепшым чынам выкарыстаю дары, якія Ты даў мне, каб я заўсёды быў гатовы даць справаздачу аб сваёй працы.

У маіх сённяшніх справах пашлі мне мудрасць распазнаць грэх перад тым, як я траплю ў яго пастку. Надары мяне моцаю выстаяць перад усялякай спакусай зрабіць грэх альбо здзейсніць ганебны ўчынак. Каб не спужаўся я сказаць: &quot;Як зраблю я гэта вялікое зло і саграшу перад Богам?&quot;

Даруй мне магчымасць сёння зрабіць дабро таму, хто мае патрэбу ў маёй любові. Калі іншыя адвернуцца ад Цебе, дай мне мужнасці дастойна вызнаваць маю веру. Пакажы мне, як жыць дастойна Твайго святога Імя. У імя Ісуса я малюся. Амінь.

 У пятніцу вечарам 

Госпадзе Божа, я дзякую Табе за тое, што веданне аб тым, што Ты ёсць, утрымала мяне сёння ад граху, зрабіла мяне больш асцярожным з тымі, хто побач са мною і болып старанным у выкананні абавязкаў, якія Ты мне даў.

Штодня і кожную гадзіну я маю патрэбу ў Табе, Божа; Што акрамя Тваёй любові подступы зла зруйнаваць можа?

Хто надзеяй і апорай будзе, як не Ты? Будзь са мною у час малітвы і штодзённай мітусні.

Малю, нябесны Ойча, каб Ты быў гэтым вечарам з тымі, каго пераследуюць няўдачы і беды. Навучы іх, што хваробы не абцяжарваюць і слёзы не горкія, калі Ты побач, каб блаславіць і нішто &quot;Хто нас разлучыць ад любові Хрыстовай?&quot;

Застанься са мною ў наступаючую ноч і скажы: &quot;He бойся, бо Я з табою, і не азірайся, бо Я Бог твой! Я ўзмацню цябе, і дапамагу табе, і падтрымаю цябе правіцай праўды маёй.&quot; Амінь.

 У суботу раніцай 

'Тоспадзе! Ты выпрабаваў меня і пазнаў, Ты ведаеш, калі я сяду і калі ўстану; разумееш думкі мае здалёку... бо няма яшчэ слова на языку маім, але Ты, Спадару, ведаеш іх усе!&quot;

Я пачынаю новы дзень з Табою, выпрабуй маё сэрца, дарагі Госпадзе, ачысці мае жаданні, каб я мог любіць толькі тое, што ўгодна Табе, і каб Ты для мяне быў вышэй за ўсё.

Дапамажы мне пераадолець спакусы, якія я сустрэну сёння. Узмацні маю веру, каб і мая перамога над д'яблам прыклалася да славы Тваёй. Каб не пажадаў я болып, чым Твая ласка. Няхай Твая магутнасць зробіцца дасканалаю ў кволасці маёй.

Адмяжуй мяне ад грахоў пустамоўства і маё сэрца ад задумак злых супраць тых, хто побач са мною. Навучы мяне радасці крочыць шляхам Тваіх запаведзяў і блаславі тых, хто ходзіць са страхам пабожным і з пашанай перад Табою.

Вазьмі мяне пад Сваю апеку сёння, калі небяспека акружыць мяне і адвядзі ўсялякае зло ад цела і душы. Калі ж Ты дазволіш бедам прыйсці да мяне у гэты дзень, трымай мяне ў пакоры і паслухмянасці Тваёй волі. Зрабі гэты дзень для мяне такім, каб вечарам я ад усяго сэрца хвалу складаў Табе за ласкі гэтага дня. Амінь.

 У суботу вечарам 

Госпадзе Ісусе Хрысце, Першасвятар і Начальнік маёй веры, дзякую Табе за тое, што Ты ўдала правёў мяне яшчэ адзін тыдзень майго зямнога падарожжа на неба. Хвалу і падзяку Табе складаю за тое, што ты дзеля майго збаўлення перанёс столькі пакутаў, прывеў мяне да веры ў Цябе праз Евангелле і захаваў мяне ў сапраўднай веры да гэтага дня. Утрымай мяне ў ласцы майго хрышчэння, каб я мог напрыканцьі майго падарожжа суцяшацца разам з Тваімі святымі цудамі вечнай любові.

За блаславенні гэтага мінулага тыдня падзяку складаю Табе, дарагі Госпадзе, і малю Цябе дзеля ласкаў Тваіх быць заўсёды схільным да мяне. Даруй мне прабачэнне грахоў, якімі я абразу Табе здзейсніў і пакрыўдзіў маіх бліжніх.

Дапамажы мне чакаць з нецярпеннем пачэсна-га права ўвайсці заўтра ў Твой дом для набажэнства. Надары мяне ласкай верыць ў тое, што пачую ў Слове Тваім, і дай мне радасць прапанаваць прынясенне маёй удзячнасці.

Госпадзе, Ты адкрыў вочы мае на прыгажосць Тваёй ласкі. Закрый іх зараз на адпачынак і дазволь мне заўтра раніцай убачыць святло Тваёй прыхільнасці і бляск славы Тваёй. Амінь.</description>
            <pubDate>Wed, 18 Aug 2010 03:57:16 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Поддержка христиан в Афганистане -  от : Татьяна Смирнова</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/3/4120----.html#4131</link>
            <description>+</description>
            <pubDate>Mon, 16 Aug 2010 14:32:12 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Вода в реке Иордан безопасна для паломников -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/15--/4125-------.html#4130</link>
            <description>У нас тут и в кране питьевая вода не ахти, - что уж говорить о естественном водоёме...

К счастью, эта последняя новость внушает оптимизм. Некоторое время назад израильские СМИ писали, что положение с Иорданом катастрофическое, а его вода якобы представляет прямую угрозу для здоровья паломников.</description>
            <pubDate>Mon, 16 Aug 2010 00:19:39 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Из воспоминаний о жизни ленинградских евангелическо-лютеранских общин -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/7/4127--------.html#4129</link>
            <description>Да, заодно почтим память покойного архиеп. Михаила... Светлый человек, наглядный пример мирного сосуществования лютеранства и православия в одной семье.</description>
            <pubDate>Mon, 16 Aug 2010 00:15:08 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: О пострадавших от пожаров -  от : Iren</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/3/4101----.html#4124</link>
            <description>+</description>
            <pubDate>Sun, 15 Aug 2010 23:07:58 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Каково лютеранское толкование сроков в Даниила 12? -  от : пастор Дмитрий Зенченко</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/4--/4092-------12.html#4123</link>
            <description>Всё же интересно узнать, почему СИ относят упомянутое пророчество к пришествию Иисуса Христа, а не к какой-то другой личности? Какие основания они приводят?</description>
            <pubDate>Sun, 15 Aug 2010 15:14:12 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Маккавеї -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/18---/4121.html#4121</link>
            <description> У день вшанування братів-мучеників Маккавейських та їх матері Соломії і вчителя Єлеазара — 14 серпня — у церков східної традиції розпочинається Успенський піст. Він триває два тижні — до свята Успіння Пресвятої Богородиці.

Перший день посту — святих мучеників Маккавеїв (від староєврейського &quot;Маккабі&quot;, що в перекладі означає &quot;молот&quot;). Подвиг мучеників Маккавеїв настільки вплинув на свідомість юдеїв, що це ім’я стало загальним — символом непохитної мужності і безстрашності. Існує навіть твердження, що &quot;Маккабі&quot; — це абревіатура слів Тори, що в перекладі означає &quot;Хто подібний до Тебе, Всевишній?&quot;.

...Подвиг братів Маккавеїв сколихнув всю Юдею. У 165 р. до н.е. спалахнуло повстання. Захищаючи віру і незалежність країни, особливо відзначилися священик Маттафія і п’ятеро його синів, уродженці містечка Модіїн. Повстання очолив один із синів Маттафії Юда, що вирізнявся особливою хоробрістю і мужністю. За ці риси, на згадку про святих мучеників, він був також названий Маккавеєм. Юда загинув героїчною смертю, надавши перевагу смерті у бою перед ганьбою полону. Остаточно розгромив війська загарбників його брат Симон, очистивши від них Єрусалим і храм Господній. Звільнившись від грецько-сирійського ярма, династія царів Маккавеїв правила незалежною Юдеєю майже 150 років. На честь цієї перемоги та очищення Храму Господнього в юдаїзмі запроваджено восьмиденне свято Ханука, що мовою іврит означає &quot;новосілля&quot;. (http://www.risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/37158/) 

Цікаво, що й нині у нас, у сучасному Ізраїлі, ім'я цих героїв продовжує жити. Так, наприклад, хайфський футбольний клуб і тель-авівська баскетбольна команда мають назву &quot;Макк а бі&quot;, як також одна з чотирьох загальнонаціональних медичних страхових кас.

Насправді, у читачів неканонічних (дейтероканонічних) Книг Маккавейських може виникнути деяка плутанина, бо ж у самому тексті Писання назвисько &quot;Маккавеї&quot; приписується лише легендарним провідникам вищезгаданого антиеллінського юдейського повстання. Згаданих ж семеро мучеників та їхню матір (2 Макк. 7) у Писанні не названо на ймення, а &quot;Маккавеями&quot; їх вважає пізніше, християнське Передання.

І, звісно ж, традиційне гебрейське &quot;Макк а бі&quot; серед простого нашого українського народу набуло звучання &quot;Маковій&quot; з   неодномінною маковою атрибутикою. Зрозуміло, що така &quot;народна етимологія&quot; не має нічого спільного з історією походження цього пам'ятного для Ізраїлю і Церкви дня.

http://sites.google.com/site/emmausnikopolis/_/rsrc/1256008761470/Judas2-large.jpg</description>
            <pubDate>Sat, 14 Aug 2010 18:59:16 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: что делают крестящиеся для мертвых? -  от : Troglodit</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/4--/4078-----.html?limit=10&amp;start=10#4118</link>
            <description>Спасибо, бр. Мыколо, цитата весьма к месту, хоть я и знал ее раньше. Просто тогда я не понимаю логики Павла, похоже на непродуманный аргумент.</description>
            <pubDate>Sat, 14 Aug 2010 03:02:36 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: А не организовать ли нам рассылку? -  от : пастор Дмитрий Зенченко</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/16--/4109------.html#4114</link>
            <description>Ну, тогда попробуем :)

Инструкцию отправил ЛС.</description>
            <pubDate>Fri, 13 Aug 2010 19:53:22 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: М. Лютер об отпевании усопших -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/6---/4108-----.html#4108</link>
            <description> &quot;...Мы удалили из наших церквей и полностью упразднили такие папистские мерзости, как ночные бдения, мессы за умерших, процессии, чистилище и прочее надувательство, которое совершается во имя усопших. И мы хотим, чтобы наши церкви впредь были не домами стенаний и плача, но &quot;koemeteria&quot;, как древние отцы называли их, т. е. местами отдыха и покоя.

Мы не поем над нашими умершими или у могилы панихиды и заунывные песни, но поем утешающие гимны о прощении грехов, отдыхе, сне, жизни и воскресении покойных христиан, дабы укрепить свою веру и побудить людей к искренней молитве.

Ибо это достойно и праведно — проводить отпевания с надлежащим оформлением, чтобы почтить и прославить радостные основания нашей веры, а именно воскресение мертвых, и бросить вызов смерти, этому страшному врагу, который столь постыдным и образом и столь многими и ужасными способами стремится поглотить нас.&quot; 

(Мартин Лютер. К христианскому читателю. Предисловие к сборнику погребальных псалмов.) (http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post100396118/)</description>
            <pubDate>Fri, 13 Aug 2010 16:20:09 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Осваиваем &quot;Twitter&quot; -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/16--/3826--qtwitterq.html#4104</link>
            <description>Исправил ссылку (http://twitter.com/slavonic_luther). Возникли некоторые проблемы с авторизацией, завел другой аккаунт.</description>
            <pubDate>Thu, 12 Aug 2010 18:51:12 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: впрочем сам спасется, но так, как бы из огня ? -  от : Troglodit</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/4--/4077----------.html#4090</link>
            <description>Спасибо! Теперь понял</description>
            <pubDate>Wed, 11 Aug 2010 11:41:04 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: предать сатане во измождение плоти ? -  от : Troglodit</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/4--/4076------.html#4089</link>
            <description>Спасибо за объяснение! Я так и предполагал что здсь говорится об отлучении, только так витиевато. А как это должно было происходить?
 для разрешения от грехов, чтобы сатана наказал его ... болезнью.  Нахожу невероятным чтобы коринфяне обращались к сатане с указаниями чем покарать прелюбодея. Тогда как же это происходило?</description>
            <pubDate>Tue, 10 Aug 2010 18:03:03 +0400</pubDate>
        </item>
        <item>
            <title>Тема: Что объединило диакона РПЦ и Реформатора? -  от : Mykola Danylov</title>
            <link>http://luteranstvo.info/forum/4--/4088------.html#4088</link>
            <description>Ответ: Как ни странно на первый взгляд, - отказ от собственного  ветхозаветного наследия и нелюбовь к одиозной Книге Есфири. 

 Я не пишу сейчас богословское исследование, не занимаюсь истолкованием и апологией Ветхого Завета. Я не скажу ни слова осуждения в адрес персонажей Священной Истории. Замечу лишь, что в еврейском тексте книги Эсфирь ни разу не упоминается слово Божие. Это историческое сказание, а не откровение Божие.

Мое недоумение о другом: как можно спустя тысячелетия праздновать события того дня... Есть ли другой народ на земле, который с веселием празднует день заведомо безнаказанных массовых убийств? Я понимаю праздник в честь военной победы. Это было открытое и рискованное столкновение, и день победы - это мужской и честный праздник. Но как праздновать день погрома? Как праздновать день убийства тысяч детей? И как можно писать о &quot;веселом празднике Пурим&quot;?

А праздник этот очень веселый. Это единственный день, в который трезвый и педантичный Талмуд предписывает напиваться: &quot;После полудня едят праздничную трапезу и пьют алкогольные напитки, пока не перестают различать между словами &quot;проклят Аман&quot; и &quot;благословен Мордехай&quot;&quot; (Сидур. Врата молитвы (шаарей тфила) на будни, Субботу и Праздники. Перевод, комментарий и пояснение к порядку молитв под редакцией Пинхаса Полонского. Иерусалим-Москва, 1993, с. 664). Праздничная трапеза включает в себя пирожки с поэтическим названием &quot;уши Амана&quot; (Еврейская Энциклопедия. Т. 13. Стр. 126). Такая милая семейная сцена: родитель, не отличающий уже имени Амана от имени Мардохея, предлагает сынишке: &quot;милый, не хочешь ли еще покушать плоти нашего врага?&quot;.

И этот праздник почитается величайшим. Среди талмудических мудрецов &quot;существует даже мнение, что когда все книги пророков и агиографов будут забыты, книга Эсфири все-таки не забудется, а праздник Пурим не перестанут соблюдать&quot; (там же, стр. 124).

Так безосновательно ли предположение, что в сознании еврейских лидеров Интернационала женское революционное движение ассоциировалось с именем Эсфири, а 8 марта было избрано ими в силу привычки праздновать в эти дни семейный праздник Пурим?

У Интернационала и цели были интернациональные, планетарные. Им было, что сказать всем народам. Пурим - праздник избиения врагов. А кто такие враги для иудеев? Только ли соплеменники несчастного Амана? В средневековом &quot;Диспуте Нахманида&quot; иудей толкует псалом &quot;Рече Господь Господу моему седи одесную Мене дондеже положу враги твои к подножию ног Твоих&quot;. Иудей соглашается, что речь идет о Мессии. И поясняет: &quot;Бог и будет помогать мессии, доколе положит все народы в подножие ног его, ибо все они враги его - они порабощают его, они отрицают его пришествие и его власть, а некоторые из них создали себе другого мессию&quot; (Диспут Нахманида. Иерусалим-Москва, 1992, с. 48). Итак, в истории еврейской мысли есть течение, которое полагает, что все народы - враги евреев. События Пурима напоминают, как именно надлежит поступать с врагами. В этом и состоит чудовищность этого &quot;веселого праздника&quot;: из поколения в поколение он воспроизводит модель обращения с теми, кого евреи однажды сочтут своим врагом. Истории нет, прогресса нет. Роста духовного сознания и нравственности нет. Ветхозаветная кровожадность не преобразилась. Те нормы живы до сих пор. Архетип не отменен. Он продолжает расцениваться как образец, достойный воспроизведения (пока - ритуально-символического, при случае - реального)...

 (Андрей Кураев. Можно ли не праздновать 8 Марта?)  

  ...Они настоящие лжецы и ищейки, которые своими ложными толкованиями от начала и до сегодняшнего дня не только постоянно искажают и фальсифицируют все Писание. Их самые пылкие сердечные воздыхания и чаяния, и надежды устремлены к тому дню, когда они смогут расправиться с нами, язычниками, так же как они поступили с язычниками в Персии во времена Есфири. О, как любят они книгу Есфири, которая так хорошо гармонирует с их кровожадными, мстительными, смертоносными чаяниями и надеждами. Солнце никогда не светило над более кровожадным и мстительным народом, чем этот, вообразивший себя Божьим народом, которому было заповедано убивать и поражать язычников. В действительности, самое главное, чего они ждут от своего Мессии, – это то, что он сразит и убьет весь мир своим мечом. С самого начала они относились подобным образом к нам, христианам, по всему миру. Если бы у них была власть, они бы сейчас поступили так же, и часто предпринимают такие попытки, за которые крепко получают кулаком по носу.

 (Мартин Лютер. О евреях и их лжи.)  

И здесь мне видится по крайней мере две проблемы:

1. Если оба вышупомянутых лица - православный публицист и богослов Реформации - ничтоже сумняшеся переносят события и исторический контекст Книги Есфирь на свою современность (соответственно, перв. пол. XVI в. и рубеж ХХ-ХХІ вв.), что неизбежно приводит их к необходимости дистанцироваться от персонажей, которым явно сопереживает автор Есф., - то очевидно, что они &quot;полубессознательно&quot; подтверждают непричастность рафинированного христианского богословия (читай: фундаменталистского лютеранства и православия) к еврейской истории ВЗ и отсутствие непрерывности традиции, долженствующей связывать Ветхозаветную Церковь эпохи Второго Храма и Христианскую Церковь. Ведь таким образом критерии, почему Есф. неприемлема для христианина и является якобы &quot;жидовствующей апологией&quot;, а, скажем, книги Маккавейские или Кн. Иисуса Навина  - нет, для неантисемитствующего читателя неясны. (В евр. варианте Есф. не упоминается Имя Всевышнего? Слабый аргумент, - ведь оно есть в варианте Септуагинты, составители которой признавали богодухновенность Есф. и, конечно же, не правили ее сюжет.) 

2. С другой стороны, авторы вышеуказанных фрагментов - опять-таки, вероятно, &quot;полубессознательно&quot; - по сути, сами свидетельствуют о существовании неразрывной преемственности по крайней мере между еврейским сообществом времен плена и Второго Храма и современным иудаизмом. На сетования А. Кураева относительно неистребимой традиции празднования иудеями Пурима (сама его связь с 8 Марта - очевидная попытка выдать желаемое за действительное, как и &quot;желаемая&quot; национальность немки Клары Цеткин, но это - другой вопрос) можно только пожать плечами: ведь как Пурим, так и Ханука, Шавуот, Суккот, Симхат-Тора и даже 9 Ава, являются непосредственно выводимыми из Писания праздниками. То, что они отсутсвуют в церковном календаре традиционных конфессий, не делает их менее библейскими. Ведь День памяти мучеников Маккавейских никому из христиан (я полагаю, и иудеев) не режет глаза.</description>
            <pubDate>Tue, 10 Aug 2010 16:02:04 +0400</pubDate>
        </item>
    </channel>
</rss>
